Чергове засідання лекторію «Здорове довголіття без ліків та операцій»

        25 жовтня в бібліотеці ім. М.В. Гоголя відбулося чергове засідання лекторію «Здорове довголіття без ліків та операцій». Цього разу розглядалася тема: «12 міфів про гіпертонію». Ця лекція викликала велику цікавість, адже артеріальна гіпертензія відноситься до основних факторів розвитку серцево-судинних захворювань, а підвищеним кров'яним тиском страждають мільйони людей.  Багато з них через це набувають проблем зі здоров'ям. Лектор В.О. Нагорський має свій погляд на цю хворобу і способи її лікування. В своєму виступі він проаналізував причини виникнення гіпертонії  і дав свої власні поради  для боротьби з нею. На його думку, гіпертонія не хвороба, а чіткий симптом хронічного кисневого голодування мозку. Причинами гіпоксії мозку він  вважає  гіподинамію, недостатню кількість води в організмі, порушення сольового обміну. Правильне лікування гіпертонії полягає в усуненні цих причин, а також в нормалізації в'язкості крові та уникненні стресів, постійної напруги та негативних емоцій. 

Після лекції Віктор Олексійович відповів на численні запитання слухачів.

Презентація фотовиставки "Швидкоплинне" київського фотографа Андрія Рудакова

22 жовтня в бібліотеці  ім. М.В. Гоголя відбулась презентація фотовиставки "Швидкоплинне" київського фотографа Андрія Рудакова. Як сказав сам автор, фотографією він займається все життя, а художня фотографія  - це його улюблене захоплення. На виставці експонуються роботи присвячені Києву  - "… дихання древнього міста. Те, що було вчора, або не було ніколи. Марна спроба піймати невловимі емоції. Місто яке ми втратили, але знаходимо знову і знову…" . Гості також мали змогу переглянути і фотофільм  самого А. Рудакова.

Цього дня в бібліотеці зібралося коло однодумців і між ними зав'язалася жвава фахова розмова. Велику зацікавленість викликав  вінтажний фотоальбом із фондів бібліотеки  "Київ у фотоілюстраціях" 1954 року видання, запропонований присутнім  нашими співробітниками.

 Сама зустріч проходила в дружній, теплій, неформальній обстановці. Андрій Рудаков влаштував лотерею, де розігрувалась одна із його робіт. А щасливчиком, що виграв її, виявився його колега.

  Після чаювання почалася  колективна фотосесія, адже тут зібралися справжні професіонали.

Засідання клубу"Киянин"

  21 жовтня в бібліотеці ім. М.В. Гоголя відбулося чергове засідання клубу "Киянин" на тему "Як стають киянами". До цього дня в читальному залі експонувалася виставка конволют під загальною назвою "Київ люди прикрашають". 

В гості до нас завітали : Сергій Цушко – поет, Наталка Полтавець – художник і Лідія Корсун – журналіст. На засіданні присутні спробували розібратися, що приводить нас до Києва, із чого починається "киянство", чим, можливо на відміну від корінних киян, стає столиця в долях людей.

 Сергій Цушко розповів про своє перше знайомство зі столицею, про роки навчання в КПІ, читав свої вірші про Київ. Особливо гостям 

запам'ятався  вірш "Старий будинок". Його твори проникливо читали  Наталя Пирогова та Наталка Полтавець.  Завдяки поезії Сергія Вікторовича, відбувалась своєрідна поетична прогулянка Києвом. Серед присутніх виникла розмова про те, що відбувається з людиною, коли вона входить в атмосферу великого міста, вживається в його стихію. Про "свій Київ", життя сучасної української діаспори в США розповіла Лідія Корсун – журналіст, співробітник газети "Час і подія". Власні вірші, присвячені нашому місту, читав також Володимир Ільїн – професор-хімік, а києвознавець Олександр Михайлик показав присутнім світлини старого Києва із свого архіву.

 Після засідання книжковий фонд бібліотеки поповнився новими книгами, подарованими бібліотеці Сергієм Цушком, Лідією  Корсун та Олександром Михайликом.

Книжкова виставка "Віват, Академіє!"

 В цьому році ми відзначаємо 400-річчя Києво-Могилянської академії.

15 жовтня 1615 року у Києві була заснована Київська братська школа для дітей всіх верств населення, попередниця Києво-Могилянської Колегії, згодом академії. Безпосередню участь в організації школи брали члени братства - відомі українські вчені П.Берінда, З.Копистинський, Е.Плетенецький. У 1632 до школи братства була приєднана школа Києво-Печерської лаври, заснована у 1631 році архімандритом Києво-Печерської лаври, митрополитом Київським і Галицьким Петром Могилою. Новий навчальний заклад отримав назву Києво-Братського колегіуму, який у 1658 року було перетворено на Києво-Могилянську академію, нині - Національний університет "Києво-Могилянська академія".За час існування Києво-Могилянської академії, з її стін вийшло багато відомих випускників. До вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та інші. Тут навчалися  архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Проводячи ворожу політику щодо України, російський царизм знищив і Києво-Могилянську академію – осередок української освіти, культури й ментальності. За розпорядженням уряду, указом Синоду від 14.08.1817 р. Академію було закрито. У 1991 році відроджена КМА стала символом і запорукою відродження України.

За матеріалами сайту: http://www.ednist.info/news/25330

 До цього дна в бібліотеці ім. М.В. Гоголя розгорнуто книжково-ілюстративну виставку  "Віват, Академіє!", на якій представлені матеріали, що знайомлять з цікавою, багатовіковою історією цього навчального закладу та його славетними випускниками, які залишили свій слід в історії та культурі України.

14 жовтня - День захисника України

         В цьому році 14 жовтня ми вперше відзначаємо День захисника України. Це свято своїм указом президент України П. Порошенко установив задля вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві . Ця дата - день Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва обрана не даремно. Традиційно, саме в цей день українці вшановували своїх воїнів-захисників. Це прекрасна нагода зазирнути до сторінок історії та згадати про звитягу предків, висловити вдячність ветеранам війни та героям сьогодення – українським солдатам, які зараз боронять нашу землю.

     До цієї дати в бібліотеці ім. М.В. Гоголя проведено цикл творчих заходів.

В читальному залі розгорнуто книжково-ілюстративну виставку, присвячену Дню захисника України "Ми козацького роду нащадки".

 Матеріали, представлені на виставці знайомлять відвідувачів з ратними подвигами героїв різних епох: українських козаків і їх нащадків – сучасних українських солдатів, що зараз воюють у зоні АТО, а також небайдужих,свідомих громадян, що своєю волонтерською допомогою вносять свій вклад у захист Вітчизни.

У відділі обслуговування розгорнуто перегляд художньої літератури "Народ мій є, в його гарячих жилах козацька кров нуртує і гуде".Крім літератури, тут експонувалися ляльки: козак і козачка, подаровані бібліотеці самою майстринею – нашою читачкою Наталею Нетроніною, які стали окрасою перегляду. Про історію свята Покрови можна було дізнатися із інформаційної листівки "Чи знаєте ви? Із історії свята Покрови Пресвятої Богородиці", а рекомендаційний список  "Козак  - душа правдивая" став в нагоді користувачам в підборі літератури про козацьку епоху.

Творча зустріч з О. Янчуком, присвячена 50-річчю прем'єри фільму «Тіні забутих предків»

    

 Бібліотека ім. М.В.Гоголя прийняла участь у творчій зустрічі з Генеральним директором національної кіностудії художніх фільмів імені О.Довженка, народним артистом України Олесем Янчуком, присвяченій 50-річчю прем'єри фільму   «Тіні забутих предків», яка відбулась у кіномистецькій вітальні Національної парламентської бібліотеки України. 

Олесь Янчук розповів про роботу творчого колективу над цим фільмом.

Урочистості до 50-річчя прем’єри «Тіней забутих предків» розпочались в Карпатах 28 серпня. 4 вересня відбувся урочистий вечір до ювілею фільму із демонстрацією відреставрованої версії в кінотеатрі «Україна», де 50 років тому відбулась прем’єра фільму. Цього дня відбувся одночасний показ відновленої версії стрічки у 8 великих містах України. До дня ювілею також було видано буклети про історію створення стрічки та випущено відеоролик.

На вечорі виступив міністр культури В’ячеслав Кириленко,який розповів, що український уряд затвердив план заходів із підготовки і святкування цього року 50-річчя прем’єри художнього фільму «Тіні забутих предків» і створив організаційний комітет.     

        На урочистостях з нагоди ювілею виходу фільму «Тіні забутих предків» виступив президент України Петро Порошенко, який під час своєї промови згадав сучасних українських митців, таких як Мирослав Слабошпицький та Лесь Санін, які продовжують справу старшого покоління та висловив впевненість в нових успіхах українського кіно. Також 11 вересня, до Дня українського кіно, урочистий захід відбувся на Національній кіностудії ім. О.Довженка, а під кінець жовтня планується тематична виставка в Національному художньому музеї України.

Над фільмом працював потужний творчий колектив, «люди великої творчої міри», як висловився І. Дзюба. Режисер-постановник — Сергій Параджанов, оператор — Юрій Іллєнко, художник — Георгій (Юрій) Якутович, композитор — Мирослав Скорик, актори — Іван Миколайчук (Іван), Лариса Кадочникова (Марічка), Тетяна Бестаєва (Палагна), Спартак Багішвілі (Мольфар). Автор сценарію — закарпатський письменник Іван Чендей, у співавторстві з С. Параджановим. Знімався в 1963-64 рр. Київською кіностудією імені О.Довженка. У жовтні 1964 р. стрічку запустили на екрани — до 100-річчя М. Коцюбинського, що відзначалося 17 вересня 1964 р.
     У вересні 1965 року на прем'єрі «Тіней забутих предків» в кінотеатрі «Україна» в Києві Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновол публічно висловили протест проти політики влади, оприлюднивши інформацію про арешти української творчої інтелігенції.
     У 1965 р. на Міжнародному кінофестивалі (МКФ) «Південний хрест» (Мар-Дель Плата, Аргентина) фільм одержав золоту медаль та приз ФІПРЕССІ за колір, світло й спецефекти.«Тіні» отримали ще десятки призів на різних кінофестивалях. Зокрема, Кубок Фестивалю фестивалів у Римі (1965), Премію Британської кіноакадемії за кращий зарубіжний фільм (1966), Золоту медаль за режисуру МКФ у Салоніках, Греція (1966).

     Присутні мали змогу подивитись фільм про святкування ювілею фільму в Карпатах і в Києві. Олесь Янчук відповів на численні запитання. Зустріч була дуже цікавою. Дякуємо колегам за організацію.