Візитка митця "Митець. Автор співу і Слова". До 95-річчя з дня народження С. Козака.

   

14 березня 2016 року виповнюється 95 років від дня народження Сергія Козака. Цій даті присвячена візитка митця " Митець. Автор співу і Слова", що розгорнута в бібліотеці ім. М.В.Гоголя. Оперний співак, композитор, письменник, громадський і культурний діяч, народний артист УРСР (1960р.), член Спілки письменників УРСР (1985р.) Сергій Давидович Козак був учасником бойових дій у Великій Вітчизняній війні з першого до останнього дня, нагороджений орденами. Сергій Давидович брав участь в Параді Перемоги на Красній Площі в Москві 24 червня 1945 року, дослужився до звання підполковника. У 1947 році С. Козак закінчив академію Генерального штабу ім. Фрунзе та вступив на навчання до ад’юнктури академії. Залишивши військову службу вступив у Московську державну консерваторію ім. П.І. Чайковського за классом вокалу. Закінчивши з відзнакою консерваторію в 1950 році стає солістом Київського театру опери та балету імені Т.Г. Шевченка. Володіючи академічним баритоном, Сергій Давидович 32 роки співав на сцені уславленого Державного академічного театру опери і балету ім.Т.Г. Шевченка в Києві. Він зіграв більше 60 ролей: партію султана - в опері «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, партії Миколи, Остапа, Енея - в операх М.Лисенка «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» і «Енеїда», Б. Хмельницького (опера «Богдан Хмельницький» К.Данькевича, Т. Шевченка - в опері Г.Майбороди «Тарас Шевченко», Онєгіна, Томського - в операх П. Чайковського «Євгеній Онєгін» та «Пікова дама», Ігоря - в опері «Князь Ігор» О. Бородіна, Ріголетто, Ренато - в операх Д. Верді «Ріголетто», «Бал-маскарад» та інші. 

  Сергій Козак - автор багатьох пісень, романсів та хорових творів, які звучать як із професійної сцени так і у виконанні самодіяльних колективів. Він написав музику на слова видатних українських поетів М.Рильського («Яблука доспіли»), А. Малишка («Прощальна», «Три дубки»), П. Воронька («Ходімо, кохана, у ліс», «Коні вороні»), С. Крижанівського («Берізка»), створив кантату «Дума про Україну». 
    За безпосередньою участю С. Козака в Україні було відкрито понад 360 музичних шкіл та створено багато музичних колективів, у тому числі професійний оркестр народних інструментів, державну чоловічу хорову капелу ім.Л. Ревуцького, камерний хор ім.Б. Лятошинського, ансамбль пісні і танцю «Славутич» у Дніпропетровську та інші. За сприяння Сергія Давидовича відродилося в Україні кобзарське та лірницьке мистецтво.
   С.Д. Козак залишив помітний слід і в українській літературі. Він написав книги про митців-співаків Григорія Верьовку, Михайла Гришка та Івана Козловського, документальну повість «Я не спав, мамо» (назву повісті запропонував відомий письменник та друг співака Григорій Тютюнник), віршовану повість про своє життя - «Пісня серед грому», збірки віршів про славутський рідний край «Земле моя – доле моя» та «Горинь». У 1965 році      Сергій Козак видав збірку пісень під назвою «Українські народні пісні в обробці для хору без супроводу».
  Помер С.Д.Козак 13 лютого 1993 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.